Робота без права на помилку: історія бойового медика 23 ОМБр

? "Рятувати людські життя – це найбільша честь. Війна забирає багато, але кожен врятований боєць – це ще один крок до перемоги."

Сержант медичної служби механізованого батальйону 23-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, бойовий медик Андрій Лісняк пройшов довгий і складний шлях, перш ніж опинився у строю. Народжений у Токмаку, він мав чимало випробувань – від неможливості стати лікарем через фінансові труднощі до списання з війська за станом здоров’я. Але доля розпорядилася інакше: після років роботи водієм медичної санітарної авіації та швидкої допомоги він усе ж таки опинився там, де був найбільш потрібен.

? Коли почалася війна на сході, у 2019 році сержант приховав проблеми зі здоров’ям і вступив до війська, пройшовши підготовку в одному з найжорсткіших навчальних центрів. Перші бойові чергування, перші евакуації, перші врятовані життя.

? Повномасштабне вторгнення він зустрів у Запоріжжі, де вже служив в артилерійській бригаді. Втратив дім, майно, але головне – не втратив бойового духу. Його дружині та дитині вдалося вирватися з окупації, але сам він пішов далі – продовжив службу в 23-й окремій механізованій бригаді.

? Його руки витягнули з-під обстрілів і стабілізували сотні поранених. Він працював на найгарячіших ділянках фронту: Новодарівка, Запорізький напрямок, Авдіївка, Часів Яр. Під вогнем евакуйовував бійців, коли на позиції сунули ворожі танкові колони.

? "Кожен має робити свою справу. Якщо не ми – то хто? Ми не маємо права зупинятися."

Навіть попри поранення, навіть попри проблеми зі здоров’ям, він залишається на передовій, бо знає – кожен медик тут на вагу золота. Він навчає молодих, передає бойовий досвід, готує наступних, хто рятуватиме життя на полі бою.

? Служити в 23-й ОМБр – це честь. Це бригада, яка вже вписала своє ім’я в історію.

Боротьба триває! Разом до перемоги!